вівторок, 8 січня 2019 р.

РІЗДВЯНА КОЛИСКОВА



Вона співала Богу колискову…
А Бог ще був маленьким — два вершки.
І від людського лагідного слова
Бог засинав, горнувсь у пелюшки.

Вона співала про свої тривоги,
Про сумніви, що морщили чоло…
З беззахисною усмішкою Бога
Страхи втікали, наче й не було!

Бог плакав — а вона Йому співала…
Бог засміявся — плакала вона…
Під клаптиком льняного покривала
Вмістилась Висота і Глибина!

Вона співала про єврейську долю —
Горби й долини в радості й журі.
Як Авраам, покірний Божій волі,
Із сином наближався до гори…

Співала про відвагу й небезпеку,
І про кохання витриманий смак.
Як із верблюда сходила Ревека,
Коли назустріч вийшов Ісаак…

Співала, що захоплене обманом
Вернеться щемом давньої вини.
Як Яків торгувався із Лаваном,
А врешті заплатив за дві жони…

Співала про ненависть і незгоду,
Про рабство і про Йосипові сни…
Про немовля, опущене на воду,
Що виведе народ із чужини.

Про сорок років скарг і непокори,
Про стовп вогню, що вів у Ханаан,
Про те, як розійшлось Червоне море,
Про те, як переходили Йордан…

Як брат ішов на брата, на сусіда,
І кров лягала горем на ріллю…
Співала про Саула і Давида,
Ґехазі, Єлисея та Іллю…

Про гіркоту на ріках Вавилону,
Про жах поразки, куряву і дим…
І як лунала проповідь Закону
На піднятий з руїн Єрусалим.

Як Бог від Сирбонід до Галілеї
Благословляв добро і нищив зло…

Дитя всміхалось змовницьки до неї,
Мовляв: ага, було таке, було!

Вона співала Богу колискову —
Розходилися зморшки на чолі…
Малюк вві сні агукав загадково —
Він бачив сон про створення Землі!

Немає коментарів:

Дописати коментар