Сплять пастухи, імла сіріє
І небо хмарами взяло...
Приходять Йосип і Марія —
Для них в заїзді є житло.
Вартують воїни при брамі,
Нічна роса стікає з лат...
Безпечно матері у Рамі
Колишуть сонних немовлят.
Тече Йордан, гладкий, як постіль,
Безлюдно, тихо на ріці...
Тверезі в Кані шлюбні гості.
Сміливі в храмі продавці.
Щоночі Никодиму сниться
В утробі замкнене дитя.
Самаритянка до криниці
По воду ходить все життя.
Петро з Андрієм ставлять сіті,
Іван із Яковом — собі.
Не сплять ночами, морем ситі,
Стрічають ранки голубі.
Матвій обчислює податки.
Перечить римлянам Зилот.
Усе іде своїм порядком —
Кіпур, Ханука, Шавуот...
В шабат зачитують пророків
Для сухоруких і кривих.
Слабує тридцять вісім років
Без допомоги чоловік.
Мерці — в гробах, під гнітом — винні,
На біснуватих — ланцюги.
На берегах пасуться свині,
Хоч і високі береги...
Опарка бродить, і від неї
Все тісто схоплює смаком.
Закон пильнують фарисеї,
Безсилі сповнити Закон.
Незрячі просять край дороги,
Їх глушать стукотом коліс.
Повія омиває ноги
Чоловікам, не вартим сліз.
Між пастухами — вічні чвари,
Пасуться вівці хтозна-де.
Одна відбилась від отари —
Її ніхто вже не знайде...
Пече проміння полудневе,
На свято сходиться юрба.
Собі — своє, царю — цареве,
А решта — Богові хіба...
Пірнає сонце у глибини,
Лишає іскри золоті.
У морі плаває рибина
З ясним статиром в животі.
В земній рутині — не до жартів,
Як хочеш їсти, то крутись!
Марія помагає Марті,
Думками линучи кудись.
На віддалі від шуму міста,
Де місце дике і пусте,
Буяючи зеленим листям,
Безплідне дерево росте.
В лахмітті Лазар біля тину
Тамує голод і нудьгу.
Багач гуляє без упину,
Вдягає шату дорогу.
Єрусалим чекає страти,
Страшної кари за гріхи.
Спокійно спить жона Пилата:
Персти префектові сухі.
В холодних скелях вітер свище.
Йдуть прокажені вдалині.
Оскалює Череповище
Над світом зуби кам'яні.
До страти варта огрубіла —
Вже досить бачила ганьби...
Завіса у святині ціла
І запечатані гроби.
Даремно б'є себе у груди
Понурий митник в каятті.
Легких грошей шукає Юда.
Висить Варавва на хресті.
