«У ніч на 30 листопада у Львові померла Леся Гонгадзе»
Українська правда
В ту саму ніч, як зломилась історія,
Тихо померла і мама Георгія...
Не попрощавшись таки із надією —
Ще на землі обійнятися з Гією.
Сина шукала гіркими туманами...
Не дочекалася — стала майданами.
Мамо, молитви у небі почулися —
Бачиш, синочки твої повернулися!
Вільними кроками, хриплими нотами,
Світлими лицями яснозолотими!
Ніби чуже — на своїй території —
Стало на смерть покоління георгіїв.
Слава героям! Червоними росами
Стануть георгії побідоносними!
З чорного неба зліталися беркути...
Краще замовкнути, тихо промекати,
Легше сховатись, під ніс промугикати,
Ніж — на всі груди свободу покликати!
Між барикад у страшному преторії —
Там народилась країна Георгія.
Мрії віднині не будуть порожніми,
Неба над площею вистачить кожному.
Більше не втримати теленаркозами
Тих, хто за правду боровся з морозами.
У божевіллі кривавої оргії —
Скільки голів ще злетить у георгіїв?
Нам обирати проспектами людними:
Бути георгіями — чи іудами!?
Тихо померла і мама Георгія...
Не попрощавшись таки із надією —
Ще на землі обійнятися з Гією.
Сина шукала гіркими туманами...
Не дочекалася — стала майданами.
Мамо, молитви у небі почулися —
Бачиш, синочки твої повернулися!
Вільними кроками, хриплими нотами,
Світлими лицями яснозолотими!
Ніби чуже — на своїй території —
Стало на смерть покоління георгіїв.
Слава героям! Червоними росами
Стануть георгії побідоносними!
З чорного неба зліталися беркути...
Краще замовкнути, тихо промекати,
Легше сховатись, під ніс промугикати,
Ніж — на всі груди свободу покликати!
Між барикад у страшному преторії —
Там народилась країна Георгія.
Мрії віднині не будуть порожніми,
Неба над площею вистачить кожному.
Більше не втримати теленаркозами
Тих, хто за правду боровся з морозами.
У божевіллі кривавої оргії —
Скільки голів ще злетить у георгіїв?
Нам обирати проспектами людними:
Бути георгіями — чи іудами!?
Немає коментарів:
Дописати коментар