Цунамі
Тихше! Чуєш? Відкрий своє серце і слухай!
Наближається гуркіт, мов падають тонни води!
Подивись! Це — цунамі Святого Духа!!!
І воно уже близько! Воно іде прямо сюди!
Брами пекла не встоять — нестримно і безкомпромісно
Хвиля Божої сили змиває ворожі війська!
Боже Царство гряде — у могутності Доброї Звістки,
Щоб зрівняти з землею твердині держави гріха!
Сінай
Довга подорож... Стомлені діти пустелі
Очі, повні надії, звели до скелястих висот.
Там — вогонь, дим і попіл! Дрижать і ламаються скелі!
І крізь голос сурми промовляє Господь Саваот!
Небеса оживили Сінай електричним розрядом,
Закріпляючи силою грому святий Заповіт.
І мільйонами вольт епіцентр Господньої Правди
Увійшов у серця, що здобудуть Обіцяний світ!
Голгофа
Вечоріло. Повільно розходився натовп юдеїв.
Тіло спазмами болю благало про смерть.
По щоці Чоловіка скотилась краплина — і з нею
Полетіло життя, щоб, упавши, розбитись об твердь.
Час спинився. Сльоза, навантажена тоннами болю,
Гіркоти і скорботи народів, торкнулась землі:
Затрусилась планета — завіса роздерлась надвоє!
Епіцентром спасіння став хрест на голгофській горі!
Горниця
Біль, що сковував серце лещатами страху,
Нерішучості щем, що ваганнями душу ятрив...
Все — позаду. Дух Божий іде в контратаку:
Затрусилась земля від молитви Господніх мужів!
Час звершився ― збулися пророцтва Йоіля!
Вже не замкнені вікна і засуви зняті з дверей...
Ураганом з небес, дарувавши сміливість і силу,
Епіцентр вогню увійшов у Господніх дітей!
В’язниця
Тиша ночі. Замовкло бряжчання кайданів.
В’язні краплі розради шукали в тривожному сні.
Тільки двоє не спали. Вони — в надприроднім єднанні
З небесами — співали Творцю величальні пісні!
І ожив землетрус — епіцентром в нестримному серці!
Захитались основи в’язниці. Упали замки.
Хвиля Божої слави, не давши ні шансу для смерті,
Розірвала іржаві кайдани гріха на шматки!
Ти
Ось ― Цунамі Вогню, що пройшло крізь роки й кілометри,
Набираючи швидкості й сили в сміливих серцях!
І тепер воно тут — щоб зробити тебе епіцентром
Землетрусу спасіння, свободи й нового життя!
Ти ще спиш? Відкривай свої очі негайно!
Землетруси Господні проходять по цілій землі ―
Піднімаються Доброї Звістки нестримні цунамі.
Якщо ти вже тремтиш – епіцентр відкрився в тобі!
Очі, повні надії, звели до скелястих висот.
Там — вогонь, дим і попіл! Дрижать і ламаються скелі!
І крізь голос сурми промовляє Господь Саваот!
Небеса оживили Сінай електричним розрядом,
Закріпляючи силою грому святий Заповіт.
І мільйонами вольт епіцентр Господньої Правди
Увійшов у серця, що здобудуть Обіцяний світ!
Голгофа
Вечоріло. Повільно розходився натовп юдеїв.
Тіло спазмами болю благало про смерть.
По щоці Чоловіка скотилась краплина — і з нею
Полетіло життя, щоб, упавши, розбитись об твердь.
Час спинився. Сльоза, навантажена тоннами болю,
Гіркоти і скорботи народів, торкнулась землі:
Затрусилась планета — завіса роздерлась надвоє!
Епіцентром спасіння став хрест на голгофській горі!
Горниця
Біль, що сковував серце лещатами страху,
Нерішучості щем, що ваганнями душу ятрив...
Все — позаду. Дух Божий іде в контратаку:
Затрусилась земля від молитви Господніх мужів!
Час звершився ― збулися пророцтва Йоіля!
Вже не замкнені вікна і засуви зняті з дверей...
Ураганом з небес, дарувавши сміливість і силу,
Епіцентр вогню увійшов у Господніх дітей!
В’язниця
Тиша ночі. Замовкло бряжчання кайданів.
В’язні краплі розради шукали в тривожному сні.
Тільки двоє не спали. Вони — в надприроднім єднанні
З небесами — співали Творцю величальні пісні!
І ожив землетрус — епіцентром в нестримному серці!
Захитались основи в’язниці. Упали замки.
Хвиля Божої слави, не давши ні шансу для смерті,
Розірвала іржаві кайдани гріха на шматки!
Ти
Ось ― Цунамі Вогню, що пройшло крізь роки й кілометри,
Набираючи швидкості й сили в сміливих серцях!
І тепер воно тут — щоб зробити тебе епіцентром
Землетрусу спасіння, свободи й нового життя!
Ти ще спиш? Відкривай свої очі негайно!
Землетруси Господні проходять по цілій землі ―
Піднімаються Доброї Звістки нестримні цунамі.
Якщо ти вже тремтиш – епіцентр відкрився в тобі!
Немає коментарів:
Дописати коментар