Тому-то як не стріляєте — все мимо, мимо і мимо…
Ви-бо не ризикуєте ні волею, ні грошима,
Тому засинаєте юними, прокидаєтеся старими.
Там, за другою римою, повалені всі режими,
Площі пропахли квітами, квіти пропахли димом,
Там розтанули зими, проклюнулися озимі,
Там сімдесятирічні прокинулися молодими.
Там немає лас-вегасів, тільки єрусалими,
Там всі землі священні, купини — неопалимі,
Там вже нікого не судять і не бувають судимі,
Усі загиблі — герої, усі живі — пілігрими…
Ви би пішли за ними, та ви боїтесь — без гриму,
Ви економите рими, тож вірші виходять сухими.
І, може, ще є надія на ангела, херувима,
Та небо вами незриме, а це вже непоправимо…
Немає коментарів:
Дописати коментар