Ісус же мовчав (Мт.26:63)
«Хто вдарив Тебе,
Ісусе?
Коли ти пророк,
скажи!»
Лукаві
слова-спокуси
Звивалися, як
вужі.
«Ану, покажи нам
чудо!»
«Ну, де твоя
сила, де?»
Пекучий цілунок
Юди...
Петро, що з
подвір'я йде...
Ворота скриплять
зрадливо,
Служниця мете
сміття...
От-от заспіває
півень,
Про спізнене
каяття.
«Хто вдарив тебе?»
— крізь грати
Лунав безсоромний
сміх.
Він мусив тепер
мовчати,
Хоч знав імена
усіх.
Такий вже закон
пророчий —
Незмінний для
всіх епох —
Говориш не те, що
хочеш,
А те, що говорить
Бог.
І страшно, коли в
аннали
Чужих беззаконних
справ
Історики
записали,
Мов вирок: «Господь
мовчав!»
Не спиться жоні
Пилата...
Не стримує сліз
Петро...
У Юди душа — кудлата,
І срібло пече
нутро...
Гуляв по подвір'ю
вітер,
Від ватри рідів
димок...
Зневажений і
побитий,
Могутньо мовчав Пророк!
Чудовий вірш!
ВідповістиВидалити