ПОЕТ

Коли у моді пафос і пліткарство,
Сентиментальні співи і ниття,
Поезію не сплутай з графоманством,
Гримаси не сприйми за почуття.

Беруться за перо тепер багато,
Хоча й не всякий грамоти черпнув...
Поет ― не той, хто вміє римувати,
А той, хто суть поезії збагнув!

Метафори на ліво і на право
Іще не гарантують сили слів.
Поет ― не той, хто пише кучеряво,
А той, хто в серці вічність поселив.

І хоч кортить поету так сказати,
Як ще ніхто не бачив і не чув,
Та важливіший в ньому ― не новатор,
А той, хто світ зсередини відчув!

Бо ж будні не однаково всім сірі,
По-різному і небо голубе.
Із-поміж всіх учителів й кумирів
Поет повинен виректи ― себе!

Тому й від кухля рим буває гірко,
Коли їх намішали для «аби».
Поет бо ― це не той, хто видав збірку,
А той, хто правду виболів в собі...

У кожного ― своя і мрія, й міра.
Та чи падіння твій уділ, чи злет,
Не той, хто зміг затьмарити Шекспіра,
А той, хто став людиною ― поет!