Поети знають, годі й казати:
Не все можливо заримувати...
Слова не вміють вдягати маски,
Не заримуєш «ану» з «будь-ласка»,
Обман до правди не ходить в гості,
Ні доброта - до оселі злості,
Бридує праця дворами ліні,
Гріхи ховаються від сумління,
Любов від зради біжить подалі,
А сміх в немилості у печалі...
Тому із шахт, де лупають рими,
Бери уважно, вишукуй зримо,
Винось на люди коштовні перли,
Щоб їх з паперу віки не стерли.
Бо найміцніше говорить серце,
Яке пізнало горнило герцю,
Чиєї долі болючі строфи
Зробились римою до Голгофи.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити"Любов від зради біжить подалі,
ВідповістиВидалитиА сміх в немилості у печалі..."
Прекрасный вірш, дякую.